Геноцид у Сребрениці
Геноцид у Сребрениці був наміреним і організованим вбивством більше 8000 боснійських мусульман – чоловіків і хлопців – у липні 1995 року в місті Сребрениця і довкола нього. Це сталось на кінцевих стадіях конфлікту в Боснії і Герцеговині, що тривав три з половиною роки, після того як проголошені ООН безпечні зони Сребрениці та Жепи були захоплені збройними силами боснійських сербів.
Тисячі чоловіків та хлопців залишили Сребреницю 11 липня 1995 року і вирушили до Тузли, контрольованої Армією Боснії і Герцеговини. Наступними днями на них неодноразово нападали з засідок, розокремлювали та вбивали. Сотні їх були вбиті і кинуті в лісі; набагато більше були захоплені в полон і страчені. Чоловіки та хлопці, які залишились у Сребрениці, були взяті під варту сербськими військами і страчені. Тіла було поховано в численних масових могилах у Східній Боснії.
Згодом ті, хто це вчинив, використали важку техніку, щоби перемістити тіла з первинних масових поховань на вторинні розташування, часом за 50 кілометрів від місць страт. Ці узгоджені зусилля на приховання доказів злочинів спричинили розчленування тіл. Типовим було, коли людські останки однієї з жертв геноциду в Сребрениці знаходили в трьох-чотирьох різних масових похованнях, часто – за багато кілометрів одне від одного.
Лабораторна система МКЗБ, що працює з ДНК, працює онлайн з 2001 року. Під червень 2023 року МКЗБ отримала 7745 повідомлень про людей, які зникли безвісти внаслідок падіння Сребрениці та поблизьких місць. Їхні родичі надали 22337 зразків біологічного матеріалу для аналізу ДНК. Шляхом порівняння ДНК-профілів живих родичів з профілями ДНК, отриманими з людських останків, добутих з таємних поховань, МКЗБ ідентифікувала 6981 жертву. На нинішній час ідентифіковано 7017 жертв, як з використанням методів, ґрунтованих на ДНК, так і в інші способи. За оцінкою МКЗБ, кількість людей, вбитих внаслідок падіння Сребрениці, дещо більше 8000.
МКЗБ подає звіти про збіг ДНК органам влади в Боснії і Герцеговині, відповідальним за офіційні розслідування щодо зниклих безвісти. Органи влади видають свідоцтва про смерть і організують повернення смертних останків зниклих безвісти їхнім родичам. Докази, ґрунтовані на ДНК, та інші, надані МКЗБ, були представлені в МТКЮ в Гаазі та на судах з воєнних злочинів у Боснії і Герцеговині. 20 осіб постали перед судом у МТКЮ в Гаазі за злочині, пов’язані із Сребреницею; 57 постали перед Державним судом Боснії і Герцеговини. Було винесено чотири вироки довічного ув’язнення та 38 інших вироків. Вироки частково ґрунтувались на найбільших в історії зусиллях з ідентифікації на підставі ДНК.
Упродовж останніх 25 років поступ у криміналістиці збільшив технічну спроможність знаходити зниклих безвісти, в тому числі завдяки ідентифікації людських останків засобами аналізу ДНК. Це сприйняла наукова спільнота на всіх Західних Балканах, в тому числі – в Боснії і Герцеговині. МКЗБ і тепер обробляє зразки ДНК з цього регіону. В той самий час МКЗБ сприяє нарощуванню спроможності аналізувати ДНК в лабораторіях на місцях, що забезпечуватиме розвиток сталої спроможності криміналістичної науки для пошуку тих, кого досі не знайдено.
З допомогою МКЗБ та з безприкладним доти використанням нею ДНК органи влади в Боснії і Герцеговині змогли встановити долю 75 відсотків з 30000 людей, зниклих безвісти під час конфлікту 1990-х років. Такого відсотку не вдалось досягти в жодній іншій пост-конфліктній країні. Близько 7500 людей досі є зниклими, в тому числі майже 1000 – внаслідок геноциду в Сребрениці.
Головна проблема нині – зменшений обсяг інформації про розташування можливих таємних поховань. Це тому, що за три десятиліття після конфлікту меншає свідків, які можуть надати відповідну інформацію.
