Поділіться
У прагненні до правди, справедливості та відповідальності держав Міжнародну комісію з питань зниклих безвісти (МКЗБ) було засновано на саміті G7 у Ліоні 29 червня 1996 року, керуючись простим, але незмінним принципом: встановлення долі зниклих безвісти є інвестицією в мир. Протягом трьох десятиліть МКЗБ допомагає державам виконувати свій обов’язок щодо встановлення долі зниклих безвісти, водночас забезпечуючи право їхніх сімей на правду, справедливість і відшкодування. Цим Комісія довела, що встановлення долі зниклих безвісти є фундаментальною передумовою примирення, верховенства права та стійкості суспільств.
Коли МКЗБ була заснована, існувала надія, що міжнародна спільнота вступає в більш стабільну епоху. Натомість світ дедалі більше потерпає від збройних конфліктів, політичної нестабільності, стихійних лих, нерегулярної міграції та взаємопов’язаних гуманітарних криз. Сьогодні мільйони родин продовжують шукати своїх зниклих близьких, що ще раз підтверджує просту істину: суспільства є сильнішими тоді, коли держави виконують свій обов’язок щодо встановлення долі зниклих безвісти.
За останні 30 років МКЗБ докорінно змінила підходи до розв’язання масштабних проблем зникнення людей. Спочатку її мандат полягав у сприянні встановленню долі приблизно 40 000 осіб, які зникли під час конфліктів на території колишньої Югославії. Саме МКЗБ стала піонером у використанні ДНК-ідентифікації, розробила інтегровані системи управління даними, сприяла зміцненню правових та інституційних механізмів і допомогла урядам досягти безпрецедентних результатів. Сьогодні встановлено долю понад 75 відсотків осіб, які зникли безвісти на території Західних Балкан.
Спираючись на цей досвід, МКЗБ перетворилася на міжнародну організацію, засновану на міжнародному договорі, із глобальним мандатом. Сьогодні вона допомагає урядам країн Європи, Близького Сходу та Північної Африки, Азії та Латинської Америки розшукувати осіб, які зникли внаслідок конфліктів, порушень прав людини, організованої злочинності, міграції, стихійних лих та інших причин.
МКЗБ довела, що наука, ефективні державні інституції та міжнародне співробітництво здатні дати відповіді навіть за найскладніших обставин. Водночас Комісія послідовно підтримує визначальну роль жінок у просуванні правди, справедливості та підзвітності. У різних регіонах світу жінки, насамперед члени сімей зниклих безвісти, змогли перетворити своє горе на лідерство. Вони стали правозахисницями, науковицями, юристками, політикинями та лідерками громад, чия діяльність сприяла зміцненню демократичних інституцій, розвитку більш інклюзивного миробудування та стала рушієм тривалих суспільних змін.
Ефективне реагування на масштабні кризи, пов’язані зі зникненням людей, які стають дедалі частішими й складнішими, потребує не лише перевіреної експертизи, а й здатності швидко її мобілізувати. Саме таку спроможність МКЗБ сформувала за останні три десятиліття. Завдяки своїй Постійній спроможності реагування на кризові ситуації (Standing Capacity for Crisis Response, SCCR) МКЗБ забезпечує постійну готовність своїх міжнародно визнаних експертів, технологій та операційних можливостей до підтримки урядів у будь-який час і в будь-якій точці світу, де виникають масштабні кризи, пов’язані зі зникненням людей. Підтримуючи SCCR, партнери сприяють збереженню вже сформованої глобальної спроможності, яка допомагає урядам готуватися до майбутніх криз, ефективно реагувати на них і долати їхні наслідки.
Через тридцять років після свого заснування МКЗБ залишається вірною своєму основоположному принципу: встановлення долі зниклих безвісти є інвестицією в мир. Разом із державами-учасницями, урядами-партнерами, міжнародними партнерськими організаціями, громадянським суспільством та об’єднаннями сімей зниклих безвісти МКЗБ і надалі підтримуватиме родини зниклих, зміцнюватиме суспільства через утвердження правди, справедливості та відповідальності держав, а також допомагатиме урядам виконувати свій обов’язок щодо встановлення долі зниклих безвісти.
Спадщина МКЗБ полягає не лише в досягненнях останніх тридцяти років, а й у створенні стійкої міжнародної системи, яка слугуватиме ще багато десятиліть. Це система, у центрі якої перебувають сім’ї зниклих безвісти, яка зміцнює відповідальність держав, використовує науку на службі справедливості та підтверджує, що встановлення долі зниклих безвісти є невід’ємною інвестицією в мир.
