Поділіться
13 червня 2024 р., Варшава – Провідні українські та міжнародні науковці в сфері ДНК, які взяли участь у семінарі, організованому Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (МКЗБ), обговорили стратегії подальшого розвитку процесу на основі ДНК для ідентифікації десятків тисяч людей, які зникли безвісти внаслідок російського вторгнення в Україну.
Доповідачі дводенного заходу, який завершився сьогодні у Варшаві, наголосили на необхідності розширення мережевих можливостей лабораторій і моргів в Україні, щоб забезпечити ефективний і безпечний обмін даними. Вони також наголосили на важливості взаємодії між судово-медичними експертами та обговорили можливість надання іноземним експертам права брати безпосередню участь у розслідуванні справ зниклих безвісти в Україні.
Хоча в Україні є добре розвинена мережа ДНК-лабораторій і кадри висококваліфікованих криміналістів, протоколи ідентифікації все ще значною мірою пристосовані до потреб довоєнної системи кримінального правосуддя. Стратегія на основі ДНК для ідентифікації величезної кількості людей, зниклих безвісти внаслідок війни, вимагала б комплексної кампанії в Україні та за її межами для збору зразків крові та слини у родичів зниклих безвісти. Потім профілі ДНК, вилучені з цих зразків, порівнюють із профілями, взятими з невпізнаних людських останків або людей, включаючи дітей, які були вивезені внаслідок вторгнення та не можуть ідентифікувати себе.
На конференції цього тижня високі представники українських відомств, відповідальних за ДНК-ідентифікацію, пояснили заходи, які вже були вжиті для адаптації існуючої лабораторної системи у відповідь на вторгнення, і висловили готовність дізнатися більше про інновації, розроблені в інших країнах. Міжнародні експерти детально розповіли, як успішно проводяться програми ідентифікації за допомогою ДНК в інших країнах.
Директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Наталія Ткаченко повідомила, що кількість заяв про зникнення безвісти зростає з кожним днем. «Ми стикаємося з дедалі більшими викликами, і ми розуміємо необхідність пошуку альтернативних шляхів, використання різних підходів», – сказала вона. Пані Ткаченко високо оцінила МКЗБ за підтримку, яку вона надає з початку конфлікту, щоб допомогти Україні розвинути стійкий процес пошуку осіб, зниклих безвісти.
Директор МКЗБ з питань науки та технологій Інго Бастіш сказав, що метою цього та майбутніх семінарів є «створення спільноти практиків, які можуть підтримувати розслідування зниклих безвісти в Україні та створювати протоколи, які ведуть до ідентифікації та дозволяють притягти до відповідальності винних». За його словами, обмін інформацією між міжнародними та українськими експертами «може розширити можливості для розробки альтернативних інструментів».
Семінар цього тижня був другим із серії зустрічей, присвячених Україні, організованих МКЗБ. На круглому столі, який відбувся в Києві 29 травня, розглядалися законодавчі та інституційні рамки для пошуку зниклих безвісти, а на круглому столі, який відбудеться наступного тижня в штаб-квартирі МКЗБ у Гаазі, будуть розглянуті кроки, які можна вжити для виявлення зниклих безвісти дітей в результаті вторгнення.
Програма МКЗБ в Україні підтримується Європейським Союзом та урядами Канади, Німеччини, Норвегії та Сполучених Штатів.
Про МКЗБ
МКЗБ – це договірна міжурядова організація зі штаб-квартирою в Гаазі, Нідерландах. Її мандат полягає в тому, щоб забезпечити співпрацю урядів та інших органів влади у пошуку осіб, зниклих безвісти внаслідок конфліктів, порушень прав людини, катастроф, організованої злочинності та інших причин, і допомогти їм у цьому.
