Мексика
За даними Національного реєстру зниклих безвісти, станом на 21 вересня 2023 року в Мексиці було зареєстровано 111 521 особу, яка зникла безвісти внаслідок злочинів.
У світлі широко розповсюдженого заниження звітності та відсутності всеосяжної загальнонаціональної статистики ці цифри, ймовірно, дають лише часткове уявлення про ситуацію: повсякденні зникнення є фактом життя в Мексиці.
Зникнення свідчать про зростання рівня насильства з боку організованої злочинності у відповідь на урядову стратегію мілітаризованої безпеки, а також жорстокі репресії з боку державних або приватних груп, які конкурують за контроль над незаконними ринками, природними ресурсами та землею. За оцінками, понад 150 000 людей було вбито в Мексиці в період з 2006 до 2018 рр., і, за даними Центру моніторингу внутрішнього переміщення, більш ніж 357 000 були внутрішньо переміщені через насильство станом на грудень 2020 року. Міграція з Центральної Америки також спричинила сплеск насильницьких зникнень серед мігрантів.
Дані про зниклих безвісти в Нуево-Леоні, зібрані партнером МКЗБ з неурядової організації «Громадяни на підтримку прав людини» (CADHAC) та проаналізовані Оксфордським університетом, Університетом Міннесоти та Латиноамериканським факультетом соціальних наук (FLACSO-Мексика) у 2017 році, показали, що щонайменше 47 % зникнень у Нуево-Леоні були скоєні державними органами, а 91 % жертв не мали жодного відношення до організованої злочинності. По всій країні 75 % зниклих безвісти — чоловіки, а 25 % — жінки. Штати Халіско, Тамауліпас та Естадо-де-Мексика мають найбільшу кількість зниклих безвісти, тоді як у Нуево-Леоні одна з найбільших кількість муніципалітетів із найвищим рівнем зниклих безвісти на душу населення.
Насильницьке зникнення 43 учнів зі школи підготовки вчителів в Айотзінапі (Герреро) у 2014 році привернуло увагу до проблеми зниклих безвісти. У 2017 році Національний рух за зниклих безвісти (MovNDmex), об’єднавши колективи родин зниклих безвісти, разом з багатьма громадськими організаціями домігся прийняття та набуття чинності Загального закону про зникнення та насильницькі зникнення приватних осіб.
Загальний закон передбачає кримінальні та адміністративні рамки для покарання винних у зникненнях, а також встановлює Національну систему зниклих безвісти, що складається з Національної пошукової комісії (CNB), Розшукової комісії в кожному із 32 штатів та різних інших відомств, включаючи Конференцію прокурорів та Громадянську раду. У 2021 році, також завдяки мобілізації родин зниклих безвісти, уряд Мексики у співпраці з Організацією Об’єднаних Націй створив Надзвичайний механізм судово-медичної ідентифікації, що складається з семи мексиканських та міжнародних експертів у галузі судово-медичного, юридичного, психосоціального та міжнародного співробітництва, щоб сприяти розробці стратегій вирішення проблеми великої кількості масових поховань, які необхідно розкопати, та понад 52 000 неідентифікованих останків по всій країні.
Під керівництвом Національної пошукової комісії, офіційно створеної у 2019 році, зусилля з обліку зниклих безвісти були більш помітними та інтенсивними. Крім того, через створення Регіонального центру ідентифікації людини (CRIH) у Коауїлі, а з недавніх пір і Національного центру ідентифікації людини (CNIH) в Морелосі, Національна пошукова комісія сприяє збору референтних зразків членів родин і програмі масової ексгумації з кладовищ і загальних поховань для вирішення питання експертизи та ідентифікації неідентифікованих людських останків, що зберігаються державою.
З грудня 2018 року до липня 2022 рр. МКЗБ взяла участь у чотирирічній програмі допомоги владі Нуево-Леона в рамках проєкту «Правосуддя для зниклих безвісти в Нуево-Леоні», розробленого у співпраці з CADHAC, за фінансової підтримки USAID.
Проєкт CADHAC та МКЗБ посилив інституційну спроможність Нуево-Леона дотримуватися Загального закону про зниклих безвісти, покращив інфраструктуру обробки даних, посилив криміналістичні процеси для зниклих безвісти, включаючи ідентифікацію на основі ДНК, та посилив адвокацію організацій жертв. Крім того, у 2022 році МКЗБ надала пряму допомогу для заповнення критичних прогалин у судово-антропологічному потенціалі для надзвичайно складних справ і разом із Генеральною прокуратурою запустила індивідуальну версію ЦОЗ для покращення комунікації з родинами та сприяння прозорості.
З липня 2021 року до серпня 2022 року МКЗБ розширила свою діяльність у Мексиці, включивши допомогу Федеральній прокуратурі в рамках 10-місячного пілотного проєкту, що фінансується USAID. У рамках цього проєкту МКЗБ підтримала впровадження двох нових методів вилучення ДНК, які були перевірені та довели досягнення кращих результатів в отриманні звітних ДНК-профілів.
