Поділіться
Гаага, 3 квітня 2025 року: Сім’ї, чиї родичі зникли безвісти внаслідок російського вторгнення в Україну, мають право на правду, справедливість і компенсацію, заявили сьогодні учасники експертної дискусії в Гаазі, підкресливши, що, хоча влада зробила важливі кроки для допомоги сім’ям зниклих безвісти, можна зробити подальші кроки, навіть у нинішніх складних обставинах.
У сьогоднішньому обговоренні, організованому Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (МКЗБ) та Реєстром збитків для України (RD4U), взяли участь представники уряду та громадянського суспільства України, а також міжнародні експерти.
Російське вторгнення призвело до того, що десятки тисяч людей зникли безвісти, а їхні сім’ї зіткнулися з численними адміністративними та практичними проблемами на додачу до травми від невідомості щодо долі близької людини. Сьогоднішня зустріч була присвячена правовим положенням, які можуть допомогти таким сім’ям. Одним з них є категорія A2.2 – категорія заяв, запроваджена RD4U 12 березня, яка дозволяє сім’ям зниклих безвісти заявляти про права на спадщину та опікунство.
Категорія А2.2 – це «значний крок вперед», – сказала учасникам круглого столу Генеральна директорка МКЗБ Кетрін Бомбергер. Вона підкреслила, що «постраждалі мають фундаментальне право на відшкодування, на виправлення порушень прав людини через низку матеріальних і символічних благ. Відшкодування має бути адекватним, ефективним, швидким і пропорційним».
Право на відшкодування шкоди за міжнародним правом поширюється на тих, хто постраждав від зникнення їхніх близьких, – сказав виконавчий директор RD4U Маркіян Ключковський. «Саме тому робота Реєстру збитків для України та створення категорії заяв для зниклих безвісти членів сім’ї є настільки важливою. Це заповнює критичну прогалину в системі відшкодування збитків, забезпечуючи визнання та врахування особливого досвіду сімей зниклих безвісти».
Артур Добросердов, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, розповів учасникам круглого столу, що права зниклих безвісти та їхніх сімей «займають особливе місце серед проблем, пов’язаних з пошуком та ідентифікацією зниклих безвісти осіб». За його словами, його офіс вже працює над питаннями щодо свідоцтв про смерть та правових підстав для встановлення опіки над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. «Питання репарацій за зниклих безвісти є логічним продовженням зусиль із забезпечення прав сімей зниклих безвісти на правосуддя».
«Багато людей витрачають роки і свої заощадження на безрезультатні пошуки своїх чоловіків, дружин, дітей чи батьків», – сказала Катерина Рашевська, експертка з правових питань Регіонального центру прав людини. Вона зазначила, що «це може бути як фінансово обтяжливим, так і емоційно травматичним», і що сім’ї, які живуть зі зникненням близької людини, «потребують допомоги на багатьох рівнях». Вона зазначила, що відповідальність за прийняття та імплементацію відповідних положень міжнародного права лежить, головним чином, на національній владі, хоча міжнародні організації, такі як МКЗБ, також відіграють важливу роль.
Ініціативою, яка обговорювалася сьогодні, є можливість запровадження «Свідоцтва про відсутність», яке б дозволило сім’ям отримати доступ до певних прав, навіть якщо свідоцтво про смерть не було видано. Свідоцтва про відсутність довели свою корисність в інших країнах, які мають справу з великою кількістю зниклих безвісти. Кілька доповідачів запропонували запровадити такі свідоцтва якнайшвидше.
Програма МКЗБ в Україні здійснюється за підтримки урядів Нідерландів, Канади, Німеччини, Норвегії та Сполучених Штатів Америки.
Про МКЗБ
МКЗБ є договірною міжурядовою організацією зі штаб-квартирою в Гаазі, Нідерланди. Її мандат полягає у забезпеченні співпраці урядів та інших органів влади у пошуку осіб, зниклих безвісти внаслідок конфліктів, порушень прав людини, катастроф, організованої злочинності та інших причин, а також у наданні їм допомоги в цьому
Про Реєстр збитків для України
Реєстр збитків для України, створений під егідою Ради Європи, є першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму.
Наразі заяви можна подавати за дев’ятьма категоріями:
- A1.1 — вимушене внутрішнє переміщення
- A2.1 — смерть близького члена сім’ї
- A2.2 — зникнення безвісти близького члена сім’ї
- A2.3 — серйозні тілесні ушкодження
- A2.4 — сексуальне насильство
- A2.5 — катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання
- A2.6 — позбавлення свободи
- A2.7 — примусова праця або служба
- A3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна
Додаткові категорії заяв будуть відкриті згодом.
Реєстр і надалі заохочує всіх, хто має на це право, подавати свої заяви. Інформацію про категорії заяв, критерії прийнятності та процедуру подання заяв можна знайти на вебсайті Реєстру.
