Україна
24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну, радикально загостривши збройний конфлікт, який розпочався у 2014 році. Це призвело до широкого спектру порушень прав людини, які зачіпають цивільне населення та комбатантів.
Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) перевірило численні заяви про свавільне позбавлення життя, свавільні затримання та насильницькі зникнення, катування та жорстоке поводження, а також сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.
Станом на кінець 2023 року Міністерство внутрішніх справ України (МВС) повідомило, що в Єдиному реєстрі зниклих безвісти зареєстровано 28 000 осіб. Ця цифра зростатиме й надалі. Багато людей стали жертвами викрадень, примусової депортації або затримання без зв’язку із зовнішнім світом, що є явним порушенням міжнародного гуманітарного права, і багато з них були вбиті, про що свідчить виявлення масових і незаконних поховань.
З квітня 2022 року масові поховання були знайдені на звільнених від російської окупації територіях, і, ймовірно, у майбутньому буде виявлено більше могил з неідентифікованими жертвами. Окрім військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти, та цивільних жертв депортації, позасудової страти, затримання без зв’язку із зовнішнім світом та викрадення, діти зазнали незаконного усиновлення, а також розлучення сімей у розпал масового переміщення. Серед зниклих безвісти та зниклих безвісти внаслідок війни, що триває, та пов’язаних з нею обставин є як українці, так і представники інших національностей.
У квітні 2022 року влада України звернулася з проханням про термінову допомогу МКЗБ на підставі обміну дипломатичними нотами та Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного в Києві у 2021 році. МКЗБ негайно відреагувала розгортанням програми, щоб допомогти українським установам отримати доступ до можливостей ідентифікації великого обсягу даних на основі ДНК; а також допомогти органам влади забезпечити збір доказів, у тому числі доказів із масових та таємних поховань, які є прийнятними в кримінальних процесах. МКЗБ також допомагала лабораторіям у зборі даних та з розслідуванням масових поховань, а також розпочала процес взаємодії з громадянським суспільством та родинами зниклих безвісти, щоб забезпечити їхню ефективну участь у процесі пошуку зниклих безвісти.
Програма МКЗБ в Україні підтримує зусилля органів влади, спрямовані на притягнення до відповідальності щодо всіх зниклих безвісти шляхом проведення ефективних та достовірних розслідувань. Вона підтримує подальший розвиток та зміцнення технічного потенціалу України до рівня, на якому можуть бути надані докази в міжнародному суді, починаючи з професійного вилучення останків загиблих, документування місця злочину, визначення причини та способу смерті, а також сприяння процесу ідентифікації на основі ДНК, який включає широкомасштабне встановлення генетичної спорідненості між родиною зниклого(-ої) безвісти та зниклим(-ою) безвісти, і на завершення наводяться неспростовні докази особи зниклого безвісти, які можуть бути пов’язані з місцем злочину в десятках тисяч випадків.
Програма також підтримує змістовну участь громадянського суспільства та асоціацій родин України, особливо тих, які очолюють жінки, у процесі пошуку зниклих безвісти; міжурядове співробітництво та координацію зусиль між державними інституціями, громадянським суспільством, міжнародними організаціями та дипломатичною спільнотою; підвищення обізнаності громадськості в Україні та серед політиків у всьому світі щодо проблеми зниклих безвісти; а також зміцнення інституційної спроможності та законодавчої бази України для ефективного обліку зниклих безвісти осіб і забезпечення прав усіх родин зниклих на правду, справедливість та репарації, незалежно від обставин зникнення, громадянства чи будь-яких інших факторів.
