Республіка Хорватія

У Хорватії понад 5000 осіб вважаються зниклими безвісти під час конфлікту. Дві третини зниклих безвісти розраховано. У 1996 році влада Хорватії почала систематичний збір генетичних еталонних зразків у сімей зниклих безвісти. З 2002/2003 рр. разом із дослідженням людських останків традиційними судово-медичними методами обов’язковим є дослідження ДНК. Це необхідно через плин часу, що призвело до труднощів у ідентифікації останків за допомогою традиційних методів криміналістики.

З 1996 року Хорватія широко співпрацює з МКЗБ, яка допомагає Хорватії в ідентифікації жертвами, експертами, підтримкою груп жертв і моніторингом ексгумацій.

МКЗБ підтримує роботу асоціацій сімей зниклих безвісти, серед іншого, сприяючи контактам із подібними групами в інших регіонах. Протягом багатьох років МКЗБ також підтримувала і спостерігала за розкопками неідентифікованих могил і відновленням останків у Хорватії, як і в інших країнах Західних Балкан.

МКЗБ відкрила офіс у Загребі в 2001 році та підписала угоду у вересні 2002 року. У 2004 році Міністерство у справах сім’ї, ветеранів та солідарності поколінь та МКЗБ підписали угоду про спільний проект ідентифікації за допомогою ДНК. Спільний проект складався з двох підпроектів: збір зразків крові в Хорватії від членів родини, які до цього моменту не здавали кров; а також обмін профілями коротких тандемних повторів ядерної ДНК (STR) для створення звітів про ДНК, які призведуть до ідентифікації. МКЗБ також надав своє програмне забезпечення для зіставлення ДНК і провів навчання з його використання.

Влада Хорватії продемонструвала значну політичну відданість вирішенню питання осіб, зниклих безвісти внаслідок конфлікту, і, що важливо, процес пошуку та ідентифікації керувався підходом, заснованим на верховенстві права, який наголошує на правах родичів зниклих до ефективного розслідування та правосуддя. Органи влади Хорватії регулюють питання зниклих безвісти за допомогою ряду законів і створили цільові установи, такі як Управління у справах затриманих і зниклих безвісти при Міністерстві ветеранів Хорватії та міжвідомчу комісію з питань зниклих безвісти для координації розшук зниклих безвісти. В останні роки вони активізували пошук підпільних поховань за допомогою різноманітних технологій, включаючи аерофотознімки, дрони та георадар, а також значно збільшили фінансові та людські ресурси, доступні Управлінню у справах затриманих і зниклих безвісти.

Хорватія підписала угоди про співпрацю в процесі розшуку зниклих безвісти з Чорногорією (2017) та Боснією і Герцеговиною (2018). Двостороннє співробітництво з Сербією регулюється угодами, підписаними в 1996 році.

Парламент Хорватії 12 липня 2019 року одноголосно прийняв Закон про зниклих безвісти під час Вітчизняної війни. До ухвалення Закону в Хорватії не існувало єдиного закону, який би регулював права осіб, зниклих безвісти під час конфлікту, та права їхніх сімей дізнаватися про долю зниклих безвісти родичів та процедуру пошуку. Закон враховує всі аспекти процесу. Він регулює права сімей, ідентифікацію, реєстрацію зниклих безвісти, а також збереження та поховання людських останків. Він також регулює співпрацю з іншими державами, міжнародними організаціями та сімейними асоціаціями.