Західні Балкани
Починаючи з 1996 року, МКЗБ організовує та тримає лідерство у надзвичайних зусилляx, спрямованиx на допомогу урядам країн Західних Балкан у розвитку спеціалізованих інституцій та технічних можливостей для обліку тих, хто зник безвісти під час конфліктів у колишній Югославії.
Прямим результатом цих зусиль у регіоні стало те, що вдалося облікувати понад 70 % із 40 000 осіб, які зникли безвісти, у тому числі 7 000 із 8 000 осіб, зниклих безвісти внаслідок геноциду в Сребрениці. Інституції, які МКЗБ допомогла створити, були ефективними, незважаючи на постійні політичні виклики, а законодавство, створенню якого сприяла МКЗБ, послужило зразком для країн по всьому світу.
Однак, за оцінками, 11 600 осіб досі вважаються зниклими безвісти по всьому регіону. У Боснії та Герцеговині, Косово та Сербії більшість ідентифікованих осіб були обліковані за допомогою процесу ідентифікації на основі ДНК. Інші справи були закриті за допомогою традиційних методів ідентифікації до того, як у 2001 році система МКЗБ перейшла в онлайн.
МКЗБ допомогла владі Боснії та Герцеговини розробити Закон про зниклих безвісти, прийнятий у 2004 році, який створив чітку правову базу для вирішення цього питання та правову основу для створення Фонду для родин зниклих безвісти, а також для створення Централізованого реєстру зниклих безвісти (CEN).
МКЗБ також допомогла владі Боснії та Герцеговини створити Інститут зниклих безвісти (MPI), завданням якого було знайти та ідентифікувати зниклих безвісти незалежно від етнічної, релігійної чи будь-якої іншої приналежності, що революціонізувало спосіб пошуку зниклих безвісти. У свою чергу МКЗБ допомогла Інституту зниклих безвісти створити централізований облік усіх осіб, зниклих безвісти в або з Боснії та Герцеговини (CEN), а також централізовану базу даних усіх неідентифікованих випадків у моргах (NNDMS).
Боснія та Герцеговина допомагала прокуратурам, яким доручено притягати до відповідальності винних у воєнних злочинах, включаючи насильницькі зникнення, і за ініціативи та за підтримки МКЗБ вжила конкретних заходів для вирішення проблеми понад 3 000 неідентифікованих людських останків, що зберігаються в моргах по всій країні.
У Косово МКЗБ допомогла національним органам влади розробити Закон про зниклих безвісти та створити національні установи, включаючи Урядову комісію з питань зниклих безвісти, для координації процесу обліку зниклих безвісти.
У Хорватії МКЗБ розробила і досі реалізує спільно з хорватською владою Спільний проєкт ідентифікації, заснований на обміні зразками ДНК жертв, чиї родини надали референтні зразки за межами Хорватії. На сьогодні в рамках проєкту, що реалізується МКЗБ та Управлінням у справах затриманих та зниклих безвісти при Міністерстві захисників Республіки Хорватія, було ідентифіковано 685 осіб, які залишилися б неідентифікованими, якби не було запроваджено цей механізм обміну даними.
Косово
Завдяки співпраці з Сербією, а також з Місією ООН в Косово (МООН), а пізніше з Місією Європейського Союзу з верховенства права в Косово (EULEX), МКЗБ використовувала ДНК-тестування для ідентифікації 90 % тлінних останків, які були знайдені на території Сербії в період з 2001 до 2002 рр. Крім того, останки понад 300 осіб, зниклих безвісти під час конфліктів у Хорватії та Боснії та Герцеговини, були знайдені в Сербії та повернуті їхнім родинам у Хорватію або Боснію та Герцеговину. На сьогоднішній день МКЗБ допомогла владі Сербії знайти на своїй території понад 1 100 осіб.
На всіх Західних Балканах МКЗБ допомагала розширювати можливості асоціацій родин зниклих безвісти, дозволяючи їм заявляти про своє право на правду і справедливість, а також лобіювати виконання владою своїх зобов’язань щодо відповідальності з питань зниклих безвісти. Крім того, МКЗБ зібрала понад 100 000 референтних зразків та інших даних від родин зниклих безвісти, щоб забезпечити ідентифікацію на основі ДНК. Офіційне створення Регіональної координаційної мережі асоціацій родин зниклих безвісти з колишньої Югославії (далі — «Регіональна координаційна мережа») є унікальним прикладом того, як групи жертв з різних сторін конфлікту працюють разом, щоб притягнути владу до відповідальності та тримати це питання на порядку денному. Регіональна координаційна мережа об’єднує асоціації родин зниклих безвісти з Боснії та Герцеговини, Хорватії, Косова та Сербії.
З метою посилення міжурядової співпраці в політично складному середовищі МКЗБ сприяла створенню регіональної Групи з питань зниклих безвісти (MPG), яка складається з національних установ з питань зниклих безвісти з Боснії та Герцеговини, Хорватії, Косова, Чорногорії та Сербії. У листопаді 2018 року група підписала Рамковий план, який визначає кроки для посилення співпраці та підвищення ефективності обліку зниклих безвісти в усьому регіоні. Рамковий план окреслює спільний підхід до вирішення проблем зниклих безвісти та сприяння більш ефективному регіональному співробітництву, що впроваджується національними установами, відповідальними за облік зниклих безвісти на Західних Балканах. МКЗБ збільшила залучення родин зниклих безвісти до діяльності цієї групи через Форум для сімей, який надає родинам зниклих безвісти консультативну роль у керівництві роботою Групи з питань зниклих безвісти.
У листопаді 2022 року в Гаазі Група з питань зниклих безвісти запустила Базу даних активних справ зниклих безвісти з конфліктів на території колишньої Югославії.
У найближчий період МКЗБ продовжить розвивати внутрішню спроможність та стійкість Групи з питань зниклих безвісти, а також забезпечуватиме постійну взаємодію цієї групи із родинами зниклих безвісти. МКЗБ прагне забезпечити фінансову стійкість Групи з питань зниклих безвісти шляхом політичного діалогу з урядами на високому рівні, а також збільшити її внутрішню спроможність шляхом поступової передачі головування на сесіях її членам на ротаційній основі. МКЗБ гарантуватиме, що Група з питань зниклих безвісти залишатиметься підзвітною за свою роботу, сприяючи щорічній звітності щодо Берлінського процесу на Західних Балканах, а також підтримуючи Регіональну координаційну мережу в ролі моніторингу.
БіГ та Албанія
У Боснії та Герцеговині МКЗБ продовжуватиме підтримувати Інститут зниклих безвісти та прокуратуру у забезпеченні того, щоб таємні місця поховань були розкопані відповідно до найкращих стандартів судово-медичної експертизи, а випадки ексгумації були точно ідентифіковані на основі аналізу ДНК. Водночас МКЗБ продовжить проводити навчання для Агентства судмедекспертизи та дослідження Боснії та Герцеговини (AFEE) для розвитку її потенціалу в аналізі ДНК посмертних зразків. МКЗБ прагне до того, щоб в рамках Інституту зниклих безвісти були створені внутрішні можливості в галузі судової археології та судової антропології.
За оцінками, в Албанії 6 000 осіб досі вважаються зниклими безвісти в результаті політичних переслідувань у комуністичну епоху між 1945 і 1991 роками. МКЗБ продовжуватиме допомагати владі Албанії налагодити процес пошуку зниклих безвісти, який забезпечить належне розслідування справ про зниклих безвісти та залучення родин зниклих безвісти до цього процесу.
