Україна
24 лютого 2022 року Росія активізувала широкомасштабне вторгнення в Україну, яке розпочалося ще у 2014 році, коли Росія анексувала Крим і взяла під контроль окремі райони Донецької та Луганської областей.
На початку квітня 2022 року масові поховання виявили у Бучі, Ірпені та Макарові (Київська область). Протягом 2022 року та у 2023 році були виявлені нові місця, зокрема в Ізюмі (Харківська область), Маріуполі та Лимані (Донецька область), що вказує на системність такої діяльності та ймовірне існування набагато більшої кількості поховань з невпізнаними людськими останками на території, окупованій російськими військами.
Більше 12,3 мільйона українців були переміщені як всередині країни, так і за кордоном; багато з них були розлучені зі своїми родинами або мають родичів, які вважаються зниклими безвісти. Станом на жовтень 2023 року Міністерство внутрішніх справ України (МВС) повідомило, що в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зареєстровано близько 28 000 осіб, які зникли безвісти.
Інформація про програму в Україні
09 травня 2022
Путівник для сімей зниклих безвісти в Україні
24 лютого 2023 р
Програма МКЗБ в Україні
5 квітня 2022 року Генеральний прокурор України підтвердив, що програма МКЗБ може бути реалізована в рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (МКЗБ) та Комісією України з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, підписаного в Києві 22 липня 2021 року. У середині квітня 2022 року МКЗБ та Міністерство закордонних справ України обмінялися дипломатичними нотами з цього приводу, а також посилили положення щодо безпосередньої операційної взаємодії МКЗБ на місцях.
МКЗБ започаткувала спеціальну програму в Україні та відкрила офіс у Києві в липні 2022 року.
МКЗБ розробила п’ятирічну стратегію в Україні, щоб підтримати країну в обліку великої кількості зниклих безвісти осіб у повній відповідності до судових стандартів.
У серпні 2023 року МКЗБ та Національна поліція України (НПУ) підписали Протокол, який дозволяє Головному слідчому управлінню НПУ використовувати Інтегровану систему управління даними (iDMS), розроблену МКЗБ, для обробки даних для пошуку, возз’єднання та ідентифікації людей, які зникли безвісти внаслідок російського вторгнення. Підписання Протоколу ознаменувало початок кампанії МКЗБ зі збору даних українських родин, які проживають за межами країни та у яких через війну зникли родичі.
У вересні 2023 року МКЗБ, Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи та Національний медичний університет імені Данила Галицького підписали Меморандум про співпрацю. Це сприяє освітньому та науково-практичному партнерству для забезпечення якості медичної освіти, зокрема судової медицини, безперервного підвищення кваліфікації фахівців, проведення консультацій та обміну науковою інформацією.
Після 30 вересня 2023 року відповідальність за розгляд справ щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, перейшла від Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до Міністерства внутрішніх справ України у співпраці з Міністерством оборони України та Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Після цих коригувань МКЗБ налагодила співпрацю з новопризначеною структурою. У жовтні 2023 року МКЗБ підписала Меморандум про науково-технічну та дослідницьку співпрацю з Міністерством юстиції України та Меморандум про співпрацю з Міністерством охорони здоров’я України.
Угода з Міністерством юстиції підтримує зусилля, спрямовані на посилення розслідувань справ про зниклих безвісти, включаючи процес ідентифікації на основі ДНК та інші методи, що використовуються для пошуку зниклих безвісти у співпраці з відповідними національними установами. Угода з Міністерством охорони здоров’я створює основу для МКЗБ для допомоги міністерству в розбудові потенціалу та надання підтримки у сфері судової експертизи, зокрема, щодо судової антропології, судової одонтології, збору та обробки даних, а також ефективного ведення справ.
Загальними цілями Програми МКЗБ в Україні є:
- підтримка подальшого розвитку та зміцнення технічного потенціалу України для цілеспрямованого та сталого неупередженого розслідування справ про зниклих безвісти до рівня, на якому докази можуть бути надані в міжнародному суді: починаючи з професійного вилучення останків загиблих, документування місця злочину, визначення причини та способу смерті, а також сприяння процесу ідентифікації на основі ДНК, який передбачає перевірку генетичної спорідненості (з великим масивом даних) між родинами зниклих безвісти та безпосередньо особами, які зникли безвісти, і завершуючи наведенням неспростовних доказів особи зниклого(-ої) безвісти, які можуть бути пов’язані з місцем злочину в десятках тисяч випадків;
- підтримка активної участі громадянського суспільства України та асоціацій родин, особливо тих, які очолюють жінки, у процесі пошуку зниклих безвісти з метою посилення відповідальності держави та забезпечення прав родин зниклих безвісти;
- сприяння міжурядовому та внутрішньодержавному співробітництву та координації зусиль між державними інституціями, громадянським суспільством, міжнародними організаціями та дипломатичною спільнотою для ефективного вирішення проблеми зниклих безвісти;
- адвокація та підвищення обізнаності громадськості в Україні та серед політиків у всьому світі щодо проблеми зниклих безвісти, підкреслюючи її незамінну роль у підтримуванні безпеки, запобіганні конфліктам, розбудові миру та сприянні міжнародному правосуддю;
- підтримка зміцнення інституційної спроможності та законодавчої бази України для ефективного обліку зниклих безвісти та забезпечення прав усіх родин зниклих безвісти, незалежно від обставин зникнення, громадянства чи будь-яких інших факторів, а саме права на правду, справедливість та відшкодування збитків.
Історичний контекст
У травні 2014 року організація «Human Rights Watch» опублікувала доповідь, у якій задокументувала масові порушення прав людини на сході України.
У липні 2014 року компетентні органи України віднайшли та розкопали братську могилу в місті Слов’янську. Крім того, у липні 2014 року малайзійський авіалайнер, що вилітав з амстердамського аеропорту «Схіпгол», був збитий контрольованими Росією збройними формуваннями під час польоту над Східною Україною. Усі 298 пасажирів та членів екіпажу загинули, а міжнародним зусиллям зі збору й ідентифікації тіл та організації поховання перешкоджали озброєні люди на місцях.
На запрошення Уряду України та відповідно до умов постійної угоди з Інтерполом про надання допомоги у разі катастроф представники МКЗБ разом з Інтерполом прибули на місце катастрофи рейсу MH17 для надання допомоги у вилученні останків жертв, які згодом були перевезені до Нідерландів.
У вересні 2014 року на запрошення Генерального прокурора України МКЗБ розгорнула місію зі встановлення фактів у Києві, за результатами якої МКЗБ рекомендувала органам влади створити центральний орган для координації розслідувань зниклих безвісти, створити механізм збору та обробки даних про зниклих безвісти, розбудувати потенціал громадянського суспільства, зокрема родин зниклих безвісти, щоб вони могли реалізувати свої права, а також нарощувати спроможність державних установ, у тому числі в криміналістичній сфері.
Згодом Україна вжила низку заходів відповідно до цих рекомендацій, насамперед через ухвалення Закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» 2 серпня 2018 року, а згодом через постанови щодо створення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти.
У 2021 році на запрошення Віцепрем’єр-міністерки – Міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України МКЗБ знову відвідала Київ для укладення Меморандуму про взаєморозуміння щодо підтримки МКЗБ у низці практичних заходів, включаючи розбудову потенціалу Комісії з питань зниклих безвісти за особливих обставин, удосконалення процесів ідентифікації осіб на основі ДНК, створення Державного реєстру осіб, зниклих безвісти, як зазначено в законі від 2018 року, та досягнення консенсусу між громадянським суспільством та державними інституціями.
Програма МКЗБ в Україні допомагає українським установам розвивати та мати доступ до безперервних великих обсягів ідентифікаційних можливостей на основі ДНК; сприяє владі у забезпеченні того, що докази, зібрані під час процесу пошуку зниклих безвісти, включаючи докази з масових і таємних поховань, можна було використати в кримінальних процесах; підтримує лабораторні операції, збір даних та дослідження масових поховань; надає українським установам (у тому числі Національній поліції України) та українській громадськості доступ до масштабної та безпечної обробки даних про зниклих безвісти; а також долучається до інформаційно-роз’яснювальної кампанії для забезпечення ефективної участі громадянського суспільства та родин зниклих безвісти у процесі пошуку зниклих безвісти.
