Історія
МКЗБ:
Заснування та Угода
МКЗБ було створено у 1996 році за ініціативою президента США Білла Клінтона на зустрічі керівництва країн Великої Сімки в Ліоні, Франція, для роботи з урядами в колишній Югославії з метою пошуку зниклих безвісти внаслідок конфліктів, що відбувались у тому регіоні в 1990-х роках. На сьогодні майже 75 відсотків з 40 000 зниклих безвісти в регіоні розшукано відповідно до стандартів, яких вимагають суди.
МКЗБ розробляє та впроваджує стратегії для роботи з питанням зниклих безвісти в цілому світі, які ґрунтується на належному врядуванні та верховенстві права. Окрім того, вона вносить у свою діяльність унікальний елемент експертизи та технічної допомоги. У 2001 році МКЗБ створила систему ідентифікації ДНК зниклих безвісти, яка стала еталоном технічних інновацій та ефективності у галузі ідентифікації людей. МКЗБ також розробила Інтегровану систему управління даними (iDMS), щоб забезпечити комплексну обробку даних про зниклих безвісти по всьому світу.
Розвиток на міжнародному рівні
Від часу запуску в листопаді 2001 року, Система ДНК-ідентифікації зниклих безвісти МКЗБ є мірилом технічного новаторства і ефективності в цій сфері. Система ДНК-ідентифікації доповнює криміналістичні археологічні та антропологічні техніки, що використовується в судовій криміналістиці. Наслідком цього є показове збільшення числа і швидкості ідентифікацій. МКЗБ також розробила єдину спеціалізовану базу даних зниклих безвісти (ІСУД) для управління всіма даними, що стосуються процесу пошуку зниклих безвісти.
Як наслідок успіху МКЗБ у колишній Югославії і з фінансовою підтримкою дедалі більшого числа урядів-донорів, 2003 року уряди країн, що заснували МКЗБ, розширили мандат і поле діяльності комісії до роботи з глобальним питанням зниклих безвісти, включно зі справами, що постають внаслідок катастроф.
Відтоді розбудова спроможності і технічна допомога МКЗБ мали значний – часто ключовий – вплив на визначення місцезнаходження, пошук та ідентифікацію зниклих безвісти осіб у різних частинах світу.
Поміж багатьох інших справ, МКЗБ брала активну участь, зокрема, у програмах:
- Азійське цунамі в грудні 2004 року;
- Ураган «Катріна» в США 2005 року;
- Зусилля після падіння режиму Саддама Хусейна в Іраку 2003, скеровані на початок розшуку та ідентифікації тих, хто були зниклими безвісти впродовж десятиліть, як і не таких давніх випадків;
- Зусилля на тлі поновленої перспективи припинення внутрішнього збройного конфлікту в Колумбії 2008 року, а після Мирної угоди 2016 року – допомога в координуванні розшуку та ідентифікації зниклих безвісти з початку 1960-х років;
- Зусилля після відновлення демократії в Чилі, скеровані на початок розшуку та ідентифікації зниклих безвісти впродовж майже двох десятиліть авторитарного правління; і
- Зусилля, скеровані на початок розшуку та ідентифікації зниклих безвісти в Лівії після силового повалення 2011 року режиму Каддафі, що був при владі 42 роки.
Спадщина
Від часу діяльності на Західних Балканах МКЗБ працює в цілому світі для підтримки країн після конфліктів або після великих катастроф. Як наслідок, все частіше стає нормою, коли зацікавлені сторони на національному рівні беруть на себе відповідальність за процес зниклих безвісти. Дедалі більше справ розслідується належним чином, більше злочинців притягують до відповідальності; громадянське суспільство бере активнішу участь у процесі, використовуються сучасні методи криміналістики, включно з аналізом ДНК.
Це, своєю чергою, має значний вплив на зміцнення верховенства права щодо зниклих безвісти і на забезпечення можливості родичам зниклих безвісти утвердити своє право знати долю близьких і мати засоби домагатись правосуддя та відшкодування.
